Далекосхідна порода бджіл поширена в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому сході. Походить вона від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далеких Схід у сімдесятих роках ХІХ століття. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного взятку з величезних масивів медоносної рослинності й лип. При доброму взятку бджолина сім’я протягом одного дня приносить понад тридцять кілограм меду.
Плідна матка відкладає від 1100 до 1600 яєць на добу.
За зовнішнім забарвленням далекосхідні бджоли сильно відрізняються:
– у Хабаровському краї бджоли за типом більше наближаються до середньоросійських. Вони мають темне забарвлення, без жовтизни на черевці, добре зимують;
– у Приморському краї зустрічаються бджоли з невеликою жовтизною, схожі на кубанських.
Вони менш продуктивні. Далекосхідні бджоли схильні до крадіжок, дуже добре захищать гніздо від бджіл-злодійок. Проявляють значну ройливість. Вони менш агресивні, ніж середньоросійські. До недоліків належить порівняно невисока плідність маток. Далекосхідні бджоли мають велику цінність для селекційної роботи, але ввіз інших порід бджіл на Далекий Схід заборонений.
На даний час описуваною породою бділ в селекційному плані зацікавилися американські вчені і називають її russian bee (російська бджола).
Error: Contact form not found.